1998 Linea Art Fair, Gent, Belgium
Лінеа-АртТого ж року відбулася ще одна надзвичайно цікава подія — Морська галерея взяла участь у європейському фестивалі мистецтв «Лінеа-Арт» у Генті (Бельгія).Коли ми з Раду жили в Брюгге в готелі «Де Медічі» й працювали над розписом, нас поселили не у звичайному номері, а в гостьовому будиночку, на першому поверсі якого розташовувався офіс. Саме там серед рекламних матеріалів я натрапила на буклет «ФландрЕкспо» — бельгійської виставкової компанії. Поруч із промисловими виставками там рекламувався і ярмарок мистецтв «Лінеа-Арт». Я привезла цей буклет із собою в Одесу, і ми з моєю донькою Радою написали туди листа. Нам відповіли й надіслали умови участі.Я показала їх Миколі Пантелеймоновичу. Він, як людина неординарна, одразу ж погодився, щоб галерея долучилася до цієї події. Якщо уявити всі неймовірні складнощі з доставкою картин з України, то через вартість це підприємство, швидше за все, виявилося б неможливим. Проте на той час у готелі «Де Медічі» ще залишалися мої роботи з минулої виставки. Саме з ними я й вирішила вперше спробувати сили на фестивалі — так би мовити, для розвідки.Наша донька Рада, якій того року виповнилося 17 років і яка на той момент уже чудово володіла англійською мовою, за рішенням тата стала моєю партнеркою в цій авантюрі. Звісно, для неї це стало подією, що докорінно змінила все життя. Та ніде правди, діти, усе, що сталося, справило колосальне враження і на мене.Зупинилися ми у Стівена — хлопця, з яким ми з Раду познайомилися під час роботи в готелі «Де Медічі». Він прийняв нас у своєму домі й у всьому допомагав. Щоранку Стівен возив нас із Брюгге до Гента, а ввечері забирав і привозив назад.
Лінеа-Арт
Того ж року відбулася ще одна надзвичайно цікава подія — Морська галерея взяла участь у європейському фестивалі мистецтв «Лінеа-Арт» у Генті (Бельгія).
Коли ми з Раду жили в Брюгге в готелі «Де Медічі» й працювали над розписом, нас поселили не у звичайному номері, а в гостьовому будиночку, на першому поверсі якого розташовувався офіс. Саме там серед рекламних матеріалів я натрапила на буклет «ФландрЕкспо» — бельгійської виставкової компанії. Поруч із промисловими виставками там рекламувався і ярмарок мистецтв «Лінеа-Арт». Я привезла цей буклет із собою в Одесу, і ми з моєю донькою Радою написали туди листа. Нам відповіли й надіслали умови участі.
Я показала їх Миколі Пантелеймоновичу. Він, як людина неординарна, одразу ж погодився, щоб галерея долучилася до цієї події. Якщо уявити всі неймовірні складнощі з доставкою картин з України, то через вартість це підприємство, швидше за все, виявилося б неможливим. Проте на той час у готелі «Де Медічі» ще залишалися мої роботи з минулої виставки. Саме з ними я й вирішила вперше спробувати сили на фестивалі — так би мовити, для розвідки.
Наша донька Рада, якій того року виповнилося 17 років і яка на той момент уже чудово володіла англійською мовою, за рішенням тата стала моєю партнеркою в цій авантюрі. Звісно, для неї це стало подією, що докорінно змінила все життя. Та ніде правди, діти, усе, що сталося, справило колосальне враження і на мене.
Зупинилися ми у Стівена — хлопця, з яким ми з Раду познайомилися під час роботи в готелі «Де Медічі». Він прийняв нас у своєму домі й у всьому допомагав. Щоранку Стівен возив нас із Брюгге до Гента, а ввечері забирав і привозив назад.



Комментарии
Отправить комментарий